24 червня 2026 року спотове золото впало нижче ключового порогу $4 000 за унцію під час внутрішньоденної торгівлі, досягнувши мінімуму $3 958,81 за унцію — це перший випадок з листопада 2025 року, коли було порушено цей важливий психологічний рівень. На ранкових торгах в Азії 25 червня ціна золота продовжила знижуватись, опустившись до $3 978,11 за унцію. Від рекордного максимуму близько $5 600 за унцію наприкінці січня цього року золото відкотилося приблизно на 29 %, офіційно увійшовши в технічний ведмежий ринок.
У цей же період акції золотодобувних компаній, що котируються в Гонконзі, також зазнали значних втрат. Shandong Gold (01787) наразі торгується по $17,77, відкрившись із падінням на 7 % і обвалившись майже на 70 % від історичного максимуму $54,45 у лютому цього року. Одночасне падіння цін на золото та акцій золотодобувних компаній змусило ринок ставити питання, чи завершився трирічний бичачий тренд у секторі дорогоцінних металів.
Чому золото втратило майже 30 % від історичного максимуму лише за шість місяців?
Основною причиною корекції золота цього разу стало переоцінювання ринком перспектив процентних ставок у Сполучених Штатах. Новопризначений голова Федеральної резервної системи Волш на своєму першому засіданні чітко дав сигнал про жорстку монетарну політику, що спонукало ринки враховувати ймовірність подальшого підвищення ставок до кінця року. Доходність казначейських облігацій США залишається високою, а індекс долара США відновився до 13-місячного максимуму, наближаючись до рівня 102.
Для золота, яке не приносить процентного доходу, високі ставки значно підвищують альтернативні витрати володіння ним — капітал природно спрямовується до активів із доходністю, таких як казначейські облігації. Аналітики ING зазначають, що основним каталізатором останнього падіння золота стала різка переоцінка очікувань щодо ставок. Тим часом очікування зниження ставок Федеральною резервною системою цього року практично зникли. Goldman Sachs знизив цільову ціну золота на кінець 2026 року на $500 — до $4 900 за унцію, а Deutsche Bank скоригував свої прогнози на третій і четвертий квартали до $4 300 і $4 800 за унцію відповідно, при цьому окремі оцінки передбачають зниження більш ніж на 20 %.
Як зміцнення долара та зниження попиту на «тихі гавані» створюють подвійний тиск
Зміцнення індексу долара США стало безпосереднім тригером для падіння золота. Коли долар досягає 13-місячного максимуму, золото, номіноване в доларах, стає дорожчим для власників інших валют, що природно знижує попит. Сила долара не випадкова — після жорсткої риторики Федеральної резервної системи очікування підвищення ставки в липні або вересні різко зросли, ймовірність вересневого підвищення наразі становить близько 66 %.
На геополітичному фронті попередня мирна угода між США та Іраном знижує премію за геополітичний ризик. Ціни на нафту Brent впали більш ніж на 3 %, а американська нафта опустилася нижче $70 за барель. Зниження цін на нафту послабило побоювання щодо інфляції, зменшивши привабливість золота як захисного активу від інфляції. Геополітична премія та попит на хеджування інфляції, які раніше підтримували ціни на золото, поступово зникають.
Що сигналізують постійні відтоки з ETF на золото та слабкий фізичний попит?
Капітал також стає обережнішим. За даними Всесвітньої ради золота, у травні глобальні ETF на золото зазнали відтоку приблизно $2 млрд, а загальна сума активів під управлінням знизилася на 2 % місяць до місяця — до $604 млрд. Дані Deutsche Bank також свідчать про тривалі чисті відтоки з ETF на золото, що відображає явне зниження інтересу традиційних розпорядників активів до золота.
Фізичний попит також залишається слабким. Хоча ціни на основні ювелірні вироби із золота на внутрішньому ринку знизилися більш ніж на 460 юанів/грам від початку року, офлайн-ринок не спостерігає очікуваного ажіотажу серед покупців. Переважає менталітет «купувати на зростанні, а не на падінні», тому більшість споживачів тримають готівку та чекають. Кілька ювелірних магазинів повідомляють, що навіть за умов акцій із знижками на вагу та безкоштовною обробкою, потік клієнтів і реальні продажі залишаються низькими. Поєднання відтоків із ETF та млявого споживчого попиту створює подвійний негативний ефект, посилюючи тиск на ціни золота.
Як зміна статусу золота як «тихої гавані» впливає на логіку ціноутворення активів?
Відбувається помітна структурна зміна: традиційна роль золота як «тихої гавані» слабшає. Економіст Робін Брукс зазначає, що коефіцієнт кореляції між золотом і S&P 500 перевищив 0,50 — різкий контраст із майже нульовим історичним рівнем. Цей показник близький до динаміки Bitcoin під час «currency debasement trade» (торгівля на знецінення валюти) з кінця 2025 до початку 2026 року, коли кореляція BTC з акціями тимчасово досягла близько 0,55.
Кореляція понад 0,50 означає, що в періоди уникнення ризику золото тепер частіше падає разом із акціями, суттєво підриваючи його традиційну хеджуючу функцію. Брукс пояснює цю зміну стрімким зростанням золота у 2025 році та припливом нових роздрібних інвесторів, які реагують швидше на ринковий тиск, ніж довгострокові власники фізичного золота у попередніх циклах. Зростаюча синхронізація між золотом, акціями США та Bitcoin змінює базові припущення щодо розподілу основних активів.
Shandong Gold впала майже на 70 % від максимуму: чому акції золотодобувних компаній реагують надмірно?
Хоча золото відкотилося приблизно на 30 %, ціна акцій Shandong Gold впала з $54,45 до $17,77 — майже на 70 %. Така «надмірна реакція» відображає глибокі побоювання ринку щодо перспектив прибутковості золотодобувних компаній.
Песимістична позиція ринку щодо акцій золота базується на припущенні, що нові підвищення ставок ФРС збережуть тиск на ціни золота, негативно впливаючи на фінансові результати компаній. Акції Shandong Gold, Zijin Mining International та Zhaojin Mining на біржі Гонконгу впали майже на 60 %, враховуючи очікуваний вплив підвищення ставок. Крім того, незважаючи на річне зростання чистого прибутку низки компаній сектору дорогоцінних металів у першому кварталі 2026 року, ціни акцій відхилилися від фундаментальних показників, причому падіння Shandong Gold навіть перевищило середньогалузевий рівень.
Станом на 29 травня A-акції Shandong Gold знизилися на 55,96 % від максимуму наприкінці січня. З точки зору оцінки, Shandong Gold вже перебувала у «історично високому, надмірно очікуваному» чутливому діапазоні у лютому 2026 року, а поточна корекція частково є переоцінкою попереднього завищення. Безперервне падіння акцій золотодобувних компаній у Гонконзі — Shandong Gold і China Silver Group втратили по 5 % — призвело більшість акцій до нових мінімумів року.
Чи можуть закупівлі золота центральними банками стати «баластом» для ринку?
На тлі сукупності негативних факторів покупки золота центральними банками стали найстабільнішою підтримкою ринку. За останніми даними, чисті закупівлі золота центральними банками світу у першому кварталі 2026 року досягли річного максимуму, багато банків продовжують нарощувати резерви. Останній звіт Deutsche Bank прямо зазначає, що попит центральних банків зараз є «єдиною ще міцною опорою» на ринку золота.
За даними Всесвітньої ради золота, у квітні 2026 року чисті закупівлі золота центральними банками світу склали 19 тонн, причому лідерами виступили банки Східної Європи та Азії, які зберігають стабільний темп. Оціночні дані свідчать, що глобальні закупівлі золота центральними банками у 2026 році залишаться на відносно високому рівні, як і у 2025 році. На тлі високого федерального боргу США та довгострокового підриву довіри до долара центральні банки світу можуть і надалі стратегічно переорієнтовувати активи на золото.
Це означає, що попри відтік спекулятивного капіталу, скорочення ETF та уповільнення споживчого попиту, офіційний попит на резерви тимчасово стримує глибше падіння цін. Протистояння між структурними закупівлями центральних банків і спекулятивним продажем стане ключовою змінною для середньострокової динаміки золота.
Чи завершився трирічний бичачий тренд золота?
За останні три роки золото демонструвало двозначне річне зростання, подвоївши свою ціну. Поєднання закупівель центральними банками, глобальних очікувань зниження ставок, побоювань щодо довіри до долара та геополітичної напруги зробило золото одним із найбільш затребуваних активів у світі. Однак із різкою зміною політики Федеральної резервної системи, зміцненням долара та зниженням геополітичних ризиків основні драйвери попереднього ралі золота стикаються з реальними викликами.
Нещодавно кілька інституцій з Уолл-стріт суттєво знизили свої цільові ціни на золото — Goldman Sachs, Deutsche Bank, Citi та Morgan Stanley стали більш обережними. Goldman Sachs знизив цільову ціну на кінець року на $500 — до $4 900 за унцію. Ринок зараз переосмислює ключове питання: чи завершився трирічний супербичачий тренд золота?
Втім, деякі вважають, що поточний спад — це середньострокова структурна корекція, а не завершення довгострокового тренду. Оскільки центральні банки світу продовжують диверсифікувати резервні активи, золото все ще має підтримку для середньо- та довгострокового попиту. Боротьба навколо рівня $4 000 по суті є протистоянням між короткостроковими макроекономічними факторами та довгостроковим структурним попитом.
Підсумок
Золото впало з історичного максимуму $5 598 до рівня нижче $4 000, тобто майже на 30 %, офіційно перейшовши у технічний ведмежий ринок. Головними драйверами цієї корекції стали жорстка риторика Федеральної резервної системи, зміцнення долара, зниження геополітичної премії та постійний відтік з ETF. Зростаюча кореляція між золотом, акціями США та Bitcoin ще більше послабила традиційну роль золота як «тихої гавані».
Ціна акцій Shandong Gold впала з $54,45 до $17,77 — майже на 70 %, що значно перевищує падіння самого золота. Така надмірна реакція відображає глибокі побоювання щодо перспектив прибутковості золотодобувних компаній та розвантаження попередніх переоцінених оцінок.
За умов збереження короткострокових макроекономічних ризиків закупівлі золота центральними банками залишаються найміцнішою підтримкою ринку. Протистояння навколо рівня $4 000 по суті є боротьбою між короткостроковими очікуваннями щодо ставок і довгостроковим структурним попитом. Незалежно від того, чи завершився трирічний бичачий тренд, ринок переживає глибоку зміну логіки ціноутворення.
FAQ
Q1: Які основні причини падіння золота нижче $4 000?
Поточний спад золота зумовлений низкою факторів: жорсткими сигналами Федеральної резервної системи, оновленими очікуваннями підвищення ставок, індексом долара США на 13-місячному максимумі, високою доходністю казначейських облігацій США, зниженням геополітичної напруги, що скорочує попит на «тихі гавані», та постійним відтоком з ETF на золото.
Q2: Чому ціна акцій Shandong Gold впала значно більше, ніж сама ціна золота?
Хоча золото відкотилося приблизно на 30 % від максимуму, Shandong Gold втратила майже 70 %. Така надмірна реакція переважно пов’язана з побоюваннями ринку, що подальше підвищення ставок ФРС зберігатиме тиск на ціни золота, негативно впливаючи на прибутковість золотодобувних компаній. Крім того, оцінка Shandong Gold у лютому 2026 року перебувала у «історично високому, надмірно очікуваному» чутливому діапазоні, тому корекція цін є переоцінкою попереднього завищення.
Q3: Чи зникла традиційна роль золота як «тихої гавані»?
Кореляція між золотом і S&P 500 перевищила 0,50, що суттєво відрізняється від історично майже нульового рівня. Це означає, що в періоди уникнення ризику золото тепер частіше падає разом із акціями, суттєво послаблюючи його традиційну хеджуючу функцію.
Q4: Чи можуть закупівлі золота центральними банками підтримати ціни на золото?
У першому кварталі 2026 року чисті закупівлі золота центральними банками світу досягли річного максимуму. Deutsche Bank зазначає, що попит центральних банків зараз є «єдиною ще міцною опорою» на ринку золота. На тлі високого федерального боргу США та підриву довіри до долара центральні банки світу можуть і надалі стратегічно переорієнтовувати активи на золото.
Q5: Чи змінився довгостроковий тренд золота?
У ринку немає однозначної думки. Інституції, такі як Goldman Sachs і Deutsche Bank, знизили свої прогнози щодо ціни золота. Однак деякі вважають, що поточний розпродаж — це середньострокова структурна корекція, а не завершення довгострокового тренду. Безперервна диверсифікація резервів центральних банків усе ще забезпечує підтримку для середньо- та довгострокового попиту на золото.
